чаруватися
ЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їх чарами (у 3 знач.).
І сміявся [Тимко], і радів, і гомонів з товаришами, і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця, і чарувався засніженим степом, вдихаючи лимонний дух місяця (Тют., Вир, 1964, 363);
Ваті хотілось, щоб тільки її саму слухав Леонід Семенович, щоб тільки чарувався її піснею (Н.-Лев., IV. 1956, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаруватися — [чаруватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- чаруватися — ЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їхніми чарами (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах
- чаруватися — чарува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чаруватися — -уюся, -уєшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їхніми чарами (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови