шанець

(нім.)

Загальна назва невеликих або тимчасових земляних укріплень.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанець — див. шанці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шанець — див. укріплення Словник синонімів Вусика
  3. шанець — ОКО́П (ОКІ́П) військ. (земляна споруда, що служить укриттям, вогневою позицією та місцем спостереження), ША́НЕЦЬ. Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі (Григорій Тютюнник); Танк пройшов через окіп (О. Словник синонімів української мови
  4. шанець — ша́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шанець — Рів, викоп, див. сапа Словник чужослів Павло Штепа
  6. шанець — Окіп <сов. окоп>, закіп, вал, рів, траншея; (схов від бомб) в-й щілина. Словник синонімів Караванського
  7. шанець — Ша́нець, ша́нця, -цеві, в -нці; ша́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шанець — Шанець, -нця м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Грин. III. 590. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. Мет. 431. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я. Новомоск. у., Залюб. Словник української мови Грінченка
  9. шанець — ША́НЕЦЬ див. ша́нці. Словник української мови у 20 томах
  10. шанець — ША́НЕЦЬ див. ша́нці. Словник української мови в 11 томах