шикхара

(санскр.)

Надбудова над святилищем староіндійського і середньовічного храму у вигляді суцільної башти. Має походження від ступи, яка влаштовувалася у молитовних приміщеннях, а згодом, начебто пробивши стелю, здійнялася над спорудою. У південних і північних частинах Індії будувалися Ш., що розрізнялися за своєю формою, докл. див. дравіда-шикхара і нагара-шикхара.