шпунт

Поздовжній виступ у дошці, брусу, палі, розрахований на те, щоб щільно входити у виїмку сусідньої дошки або іншого елемента.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпунт — (нім. Spund) 1. З’єднання конструктивних елементів (найчастіше дощок, щитів, паль), коли виступ одного елемента входить у відповідний йому паз другого елемента. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. шпунт — I -а, ч., спец. 1》 Поздовжній виступ або паз для з'єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з'єднання, за якого виступ однієї частини входить у паз іншої. 2》 Те саме, що шпунтина. || збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпунт — Гара Словник чужослів Павло Штепа
  4. шпунт — шпу́нт: ◊ до шпу́нту геть, цілковито, зовсім (ср, ст): Я вичистила свої кишені, гаманець і пластикову картку до шпунту (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шпунт — шпунт 1 іменник чоловічого роду виступ або паз шпунт 2 іменник чоловічого роду інструмент Орфографічний словник української мови
  6. шпунт — ШПУНТ¹, а́, ч., спец. 1. Поздовжній виступ або паз для з'єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з'єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої. Словник української мови у 20 томах
  7. шпунт — ШПУНТ¹, а, ч., спец. 1. Поздовжній виступ або паз для з’єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з’єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої. Словник української мови в 11 томах
  8. шпунт — Шпунт, -та м. Пуншъ. Сим. 143. Там пани чаї та шпунти п'ють. Ном. № 10380. Словник української мови Грінченка