щит

1. Верхня частина царських воріт православного храму, яка поміщалась над стулками, звичайно включаючи зображення Тайної вечері.

2. Картуш або фільонка у вигляді військової зброї — щита, яким у військовій сутичці основна частина людського тіла захищалась від ударів меча, списа тощо. Як символ рицарства щит являвся головною частиною родинного герба і показував належність споруди титулованому власнику. Використовувався також у геральдиці тих міст, що мали права самоуправління, і зображався на фасадах ратуш, магістратів тощо. Протягом кількох століть сформувалась досить чіткі системи різних зображень і колористичних забарвлень, котрі несли певне змістовне навантаження. Найпоширенішими темами являлись корони, мечі, хрести, бруски, трикутники, пеньки, клейноди, схематичні зображення людини, тварини, птаха тощо. Зображені герби і емблеми, написані девізи оплітались бандеролями. Самі щити відрізнялися за формою і оздобленням, серед яких мають місце:

~ англійський

а) подібний до щита варязького, але має дві симетричні виїмки по верхньому обрізу.

б) Нагадує щит французький, тільки верхній обріз розширено двома гострокінцевими виступами.

~ варязький — витягнутий по вертикалі, звернутий гострим кінцем донизу, наближений до форми рівнобедреного трикутника, але з випуклими гранями.

~ зсунуто-шаховий — поділений горизонталями на ряди з квадратів таким чином, що боки кожного з останніх спираються на середину квадрата нижнього ряду.

~ іспанський — за формою прямокутник, де висота відноситься до ширини як 9:8, але вертикальні лінії плавно переходять у півкруг.

~ італійський — у вигляді вертикального еліпса або овалу.

~ клинчастий — поділений на вісім майже рівних частин вертикальною, горизонтальною і двома діагональними лініями.

~ німецький

а) асиметричний, з півкруглою виїмкою для списа з правого боку у верхній частині.

б) Симетричний, з примхливими абрисами криволінійних боків.

~ польський — трохи розширений донизу, з усіченими верхніми кутами і S-подібним вигином боків, внаслідок чого загальна конфігурація уподібнена до цифри 8. Однак верх — вирішено прямою лінією, а низ — загострений.

~ усіяний — на якому зображено понад 12 фігур.

~ французький — близький до прямокутника із співвідношенням висоти до ширини 9:8, при цьому нижні кути округлені, а середина нижнього боку трохи загострена.

~ чотиричасний — поділений на чотири майже рівні частини горизонтальною і вертикальною лініями.

~ чотиричасний скошений — поділений на чотири майже рівні частини шляхом одночасного скошення ліній поділу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щит — (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорода; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; Т. (у шлюзах) затвор; ЕЛ. (розподільчий) плита, дошка; щиток; п-к ЩИТОВИДНИЙ, ок. щитуватий; ід. ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА, щитівка. Словник синонімів Караванського
  2. щит — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. щит — [шчит] шчиета, м. (на) шчиет'і, мн. шчиети, шчиет'іў Орфоепічний словник української мови
  4. щит — ЩИТ, а́, ч. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною або метальною зброєю. Словник української мови у 20 томах
  5. щит — щит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. щит — -а, ч. 1》 Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щит — Геологічна структура, опукла, не вкрита осадовими породами, частина фундаменту докембрійської платформи; напр., Український щ., Балтійський щ. Універсальний словник-енциклопедія
  8. щит — з щито́м, книжн., уроч. Переможцем. Старий дуже пишався тим, що його син закінчує університет, і в розмові з ним вживав книжні слова, як належить, на його думку, говорити з ученими людьми. — Ну як? З щитом чи на щиті? — З щитом, тату! Хіба ти сумнівався?... Фразеологічний словник української мови
  9. щит — ЩИТ (пристосування з дощок, пластин і т. ін., закріплене вертикально, на якому поміщають щось для показу, огляду), ДО́ШКА, СТЕНД. На великому щиті хлопець побачив свіжу стінну газету (П. Колесник); Робітники.. Словник синонімів української мови
  10. щит — ЩИТ, а́, ч. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Словник української мови в 11 томах
  11. щит — Щит, -та м. 1) Гребень крыши избы. Чуб. VII. 379. 2) Трехугольный бокъ кровли. Вх. Лем. 487. 3) Щитъ. Возьми спис і щит у руки. К. Псал. 80. 4) Верхушка растенія. А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Грин. ІІІ. 66. ум. щиток. Словник української мови Грінченка