щит

ЩИТ, а́, ч.

1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною або метальною зброєю.

Звичайною зброєю і в слов'ян, і в германців були списи, луки, стріли і щити (з навч. літ.);

Скрізь на полі і в наметах валялись знамена, дорогі гнуздечки, щити, срібний посуд, шаблі (І. Нечуй-Левицький);

Тарасові здавалося, він чує зойк і брязкіт списів об залізні щити лівонських загарбників (О. Іваненко);

Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкєвичу плетений з лози вояцький щит (Іван Ле);

* Образно. І комиші над берегом стояли, Неначе половецькі чорні стріли На тлі черленого щита небес (Л. Первомайський);

Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова “умру – не здамся” і проголосила серед стогонів і зойків різного роду нитиків: “Contra spem spero” (“Без надії сподіваюсь!”) (М. Рильський);

* У порівн. Трепетно виходжу На Красну площу. Мов опуклий щит, Лежить вона, закована в граніт (М. Бажан);

// Предмет, опуклість на чому-небудь, що формою нагадують цю зброю.;

// перен. Про те, що є опорою, оплотом, прикриттям, захистом від чогось (нападу ворога, неприємних дій, почуттів і т. ін.).

Під Ленінградом не було жодної дивізії, в якій не билися б моряки-балтійці. Могутня далекобійна артилерія флоту служила надійним вогневим щитом, основою оборони близьких підступів до міста-героя (з публіц. літ.);

– Оленка обстоює думку, що кохання само вже є найкращим охоронним щитом проти зради і .. взагалі всякого роду спокус (Ірина Вільде);

– Так от що я вам скажу про ту теорію. Вона – величезна помилка або фальшивий щит, за яким так полюбляють ховатися непрямодушні, вбогі на хоробрість серця (М. Чабанівський).

2. Пристрій із металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось.

Коли розвіявся дим, Василько побачив, що від другої гармати зосталася тільки половина. Всю передню частину аж до щита розірвало й шматки розкидало не знати куди (П. Панч);

Щоб запобігти знесенню вітром зрізаних стебел і викиданню їх за платформу планками мотовила [жатки], позаду платформи встановлено вітровий щит (з наук. літ.);

Вона з своєю ланкою снігові щити розставляла в полі (В. Кучер);

Обробляючи крихкі матеріали, які дають дрібну стружку, треба працювати в захисних окулярах або встановлювати на верстат прозорий захисний щит (з навч. літ.);

// Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось.

На дерев'яній підлозі для кнурів влаштовують м'яке ложе із соломи або ж із солом'яного щита-матраца (з наук. літ.);

// буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд.

3. гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів.

4. спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.).

З диспетчерського пункту буде змога управляти механізмами гідроспоруд, регулювати положення щита, визначати напір води верхнього б'єфу (з наук.-попул. літ.);

Вся система споруд каналу матиме найновіше технологічне і електротехнічне устаткування, яке забезпечить повну автоматизацію і телеуправління всіма процесами, починаючи з підняття щитів на греблях і кінчаючи управлінням засувок (з наук.-попул. літ.).

5. Панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками для централізованого контролю і керування технологічними процесами промислових підприємств тощо.

У кожному приміщенні на видному місці повинен бути щит з протипожежним інвентарем (лопати, кирки, відра, ломи), ящик з піском, вогнегасники (з навч. літ.);

Великий щит на обочині шосе попередив. “До міста Косопілля – 5 км” (М. Зарудний);

Почалися забіги на шістдесят метрів. На великих щитах позначали кількість очок, здобутих кожним факультетом (В. Собко);

Чоловіки отаборилися біля диктового щита, на якому висіла польова газета (В. Кучер);

// військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі.

А ген – пливуть щити мішеней, Як ті решета, всі в дірках, Хай знає ворог навіжений, Із ким він стрінеться в боях! (І. Вирган);

// спец. Панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками для централізованого контролю і керування технологічними процесами промислових підприємств тощо.

Кілька колгоспників монтували контрольний щит (В. Кучер).

6. спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплений залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол.

Техніці .. американських баскетболісток київські спортсменки протиставлять стрімкий темп, прориви під щит (з газ.).

7. геол. Найдавніша частина суші, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід.

Тепер уже твердо встановлено, що докембрійський кристалічний щит України має багатоярусну структуру (з наук. літ.);

Кольський півострів, як частина Балтійського кристалічного щита, являє собою район, де древні гірські породи гранітної оболонки Землі виходять на поверхню (з газ.);

На території України розташований один з щитів Руської платформи – Укракїнський кристалічний щит (з наук. літ.).

8. біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.

(1) Украї́нський (кристалі́чний) щит – геологічна структура, що являє собою брилове підняття фундаменту південно-західної частини Східно-Європейської платформи.

З тектонічними зонами українського щита пов'язані Криворізький залізорудний басейн і Кременчуцький залізорудний район (з наук. літ.).

△ (2) Прохідни́цький щит – гірнича машина для проходження шахт і тунелів.

Щити проходницьки мають спеціальні домкрати для просування щита (з наук.-попул. літ.);

(3) Розподі́льний щит – пристрій для розподілення електричного струму низької напруги на електричних станціях та підстанціях, а також між споживачами.

Він .. допомагав монтувати у млині розподільного щита, приєднуючи до нього проводку (В. Кучер).

◇ (4) З щито́м, книжн., уроч. – переможцем.

Старий дуже пишався тим, що його син закінчує університет, і в розмові з ним вживав книжні слова, як належить, на його думку, говорити з ученими людьми. – Ну як? З щитом чи на щиті? – З щитом, тату! Хіба ти сумнівався? – вигукнув син, стріпуючи чуприною (Я. Сікорський);

(5) На щиті́, зі сл. бу́ти, опини́тися і под., книжн. – переможений або загиблий.

– Хтось з пішців градської варти пробував спинити лавину .. і опинився на щиті (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щит — (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорода; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; Т. (у шлюзах) затвор; ЕЛ. (розподільчий) плита, дошка; щиток; п-к ЩИТОВИДНИЙ, ок. щитуватий; ід. ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА, щитівка. Словник синонімів Караванського
  2. щит — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. щит — [шчит] шчиета, м. (на) шчиет'і, мн. шчиети, шчиет'іў Орфоепічний словник української мови
  4. щит — щит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. щит — -а, ч. 1》 Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щит — Геологічна структура, опукла, не вкрита осадовими породами, частина фундаменту докембрійської платформи; напр., Український щ., Балтійський щ. Універсальний словник-енциклопедія
  7. щит — з щито́м, книжн., уроч. Переможцем. Старий дуже пишався тим, що його син закінчує університет, і в розмові з ним вживав книжні слова, як належить, на його думку, говорити з ученими людьми. — Ну як? З щитом чи на щиті? — З щитом, тату! Хіба ти сумнівався?... Фразеологічний словник української мови
  8. щит — ЩИТ (пристосування з дощок, пластин і т. ін., закріплене вертикально, на якому поміщають щось для показу, огляду), ДО́ШКА, СТЕНД. На великому щиті хлопець побачив свіжу стінну газету (П. Колесник); Робітники.. Словник синонімів української мови
  9. щит — ЩИТ, а́, ч. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Словник української мови в 11 томах
  10. щит — 1. Верхня частина царських воріт православного храму, яка поміщалась над стулками, звичайно включаючи зображення Тайної вечері. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. щит — Щит, -та м. 1) Гребень крыши избы. Чуб. VII. 379. 2) Трехугольный бокъ кровли. Вх. Лем. 487. 3) Щитъ. Возьми спис і щит у руки. К. Псал. 80. 4) Верхушка растенія. А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Грин. ІІІ. 66. ум. щиток. Словник української мови Грінченка