імпост

(фр., італ. < лат. — покладаю)

1. Горизонтальний камінь або тяга, що слугує підпорою арці або склепінню та відокремлює їх від стовпа чи стіни.

2. Проміжний елемент над капітеллю під аркою у вигляді чотиригранної усіченої піраміди або відрізка антаблемента. Виник у ранньохристиянські часи, коли для будівництва церков використовували античні колони, які потрібно було вирівняти по висоті. Виконаний у вигляді усіченої чотирикутної піраміди, спрямованою меншою частиною донизу, такий І. послужив основою для створення імпостної капітелі.

3. Простінок або вертикальний брусок між стулками віконного чи дверного отвору. Дає змогу поділити раму чи дверне полотнище на вужчі частини.

4. Верхня частина віконного або дверного отвору, яка відділена горизонтальною перекладиною від стулок.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпост — імпо́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. імпост — ІМПО́СТ, а, ч., архт. Верхній камінь стовпа, колони, стіни, що є підпорою арки або балки. Імпости прикрашали листям аканту, волютами, хрестами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. імпост — I -а, ч., архіт. Верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки чи балки. II -а, ч. Податок, данина, дань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. імпост — імпо́ст (франц. imposte, італ. imposta, від лат. impono – кладу, прикладаю) архіт. верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки або балки. Словник іншомовних слів Мельничука