1. Словник української мови у 20 томах

імпост

ІМПО́СТ, а, ч., архт.

Верхній камінь стовпа, колони, стіни, що є підпорою арки або балки.

Імпости прикрашали листям аканту, волютами, хрестами (з наук. літ.);

Імпост виник у ранньохристиянські часи, коли для будівництва церков використовували античні колони, які потрібно було вирівняти по висоті (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпост — імпо́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. імпост — I -а, ч., архіт. Верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки чи балки. II -а, ч. Податок, данина, дань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імпост — імпо́ст (франц. imposte, італ. imposta, від лат. impono – кладу, прикладаю) архіт. верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки або балки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. імпост — (фр., італ. < лат. — покладаю) 1. Горизонтальний камінь або тяга, що слугує підпорою арці або склепінню та відокремлює їх від стовпа чи стіни. Архітектура і монументальне мистецтво