кенотаф
кенотаф (кенотафій) (грец. — пуста могила)
Пам'ятник на честь померлих або загиблих, встановлений на символічній могилі, в якій не знаходиться праху похованих. Інколи зводилися на честь міфологічних персонажів і виконували функції апотропеїв. Отримуючи ритуальне значення, увічнюючи загиблих героїв, земляків або легендарних осіб, К. характерний для культури багатьох народів з найдавніших часів.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кенотаф — кенота́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кенотаф — -а, ч. Надгробний пам'ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кенотаф — КЕНОТА́Ф, а, ч. У народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту, Середньої Азії – надгробок у вигляді гробниці, споруджений не на місці поховання померлого. Поховаємо Марка біля його батька та матері. Марко належить їм. Словник української мови у 20 томах
- кенотаф — кенота́ф (грец. κενοτάφιον, від κενός – порожній і τάφος – могила) надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Словник іншомовних слів Мельничука