1. Українська літературна мова на Буковині

абшит

Абши́т. Документ про звільнення з військової служби. Найурочистіша хвилина була, однак, для нього тоді, як витягав свій військовий абшит і показував його своїм гостям. І він не опускав ніколи такої нагоди, коли міг похвалитися тим документом (Коб., Земля, 265)

// нім. der Abschied — 1) прощання, розлучання, 2) відставка, звільнення.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абшит — А́бшит: — відставка, звільнення від військової служби [48] — відставка, увільнення від військової служби... Словник з творів Івана Франка
  2. абшит — абши́т іменник чоловічого роду відставка рідко Орфографічний словник української мови
  3. абшит — Звільнення (з посади) Словник чужослів Павло Штепа
  4. абшит — -у, ч., зах. Відставка, звільнення зі служби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абшит — АБШИ́Т, у, ч., заст. Відставка, звільнення зі служби. – Прийшов тобі абшит. – Мені абшит? – кажу я, а тут з радіщ [радощів] аж нестямився. – Як то може бути, пане? (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  6. абшит — а́бшит звільнення (із війська)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. абшит — А́бшит, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. абшит — АБШИ́Т, у, ч., заст. Відставка, звільнення зі служби. Абшит дістав (Гал.-руські приповідки. І, 1901 — 1905, 1). Словник української мови в 11 томах
  9. абшит — Абши́т, -ту м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1. Словник української мови Грінченка