абстинент
Абстине́нт. Непитущий. О. Бриндзан, парох з Мамаївці Нових, підніс справу поборюваня п'яньства і домагав ся строгого переведеня замкненя коршем в неділі і сьвята. На се о Копачук, вказуючи на превелику важність сеї алькогозічної справи для нашого народу, доказував, що ніякі закони, ані заборони тут не поможуть, як ми, сьвященники, наукою і добрим приміром не переконаємо нарід о шкідливости пяньства. Сьвященники самі повинні стати всі абстинентами і оснувати і плекати товариства тверезости (Звідомл., 1914, 20)
// пол. abstynent — непитущий, abstynencja — утримання, невживання.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абстинент — абстине́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- абстинент — Непитущий Словник чужослів Павло Штепа
- абстинент — -а, ч. Прихильник повного утримання від вживання спиртних напоїв, заборони виробництва й продажу їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстинент — АБСТИНЕ́НТ, а, ч., книжн. Прихильник утримання від чого-небудь (спиртних напоїв, наркотиків, цигарок і т. ін.). Мої взаємовідносини з ресторанами і тому подібними закладами дещо специфічні, оскільки я уже декілька років вегетаріанець і більше двох років абстинент (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- абстинент — абстине́нт стримана, поміркована людина (ст): Всі спортовці були абстинентами: не пили, не курили й вели моральне життя (Цимбала) Лексикон львівський: поважно і на жарт