абстинент
АБСТИНЕ́НТ, а, ч., книжн.
Прихильник утримання від чого-небудь (спиртних напоїв, наркотиків, цигарок і т. ін.).
Мої взаємовідносини з ресторанами і тому подібними закладами дещо специфічні, оскільки я уже декілька років вегетаріанець і більше двох років абстинент (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абстинент — абстине́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- абстинент — Абстине́нт. Непитущий. О. Бриндзан, парох з Мамаївці Нових, підніс справу поборюваня п'яньства і домагав ся строгого переведеня замкненя коршем в неділі і сьвята. Українська літературна мова на Буковині
- абстинент — Непитущий Словник чужослів Павло Штепа
- абстинент — -а, ч. Прихильник повного утримання від вживання спиртних напоїв, заборони виробництва й продажу їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстинент — абстине́нт стримана, поміркована людина (ст): Всі спортовці були абстинентами: не пили, не курили й вели моральне життя (Цимбала) Лексикон львівський: поважно і на жарт