абстинент

АБСТИНЕ́НТ, а, ч., книжн.

Прихильник утримання від чого-небудь (спиртних напоїв, наркотиків, цигарок і т. ін.).

Мої взаємовідносини з ресторанами і тому подібними закладами дещо специфічні, оскільки я уже декілька років вегетаріанець і більше двох років абстинент (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абстинент — -а, ч. Прихильник повного утримання від вживання спиртних напоїв, заборони виробництва й продажу їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абстинент — Непитущий Словник чужослів Павло Штепа
  3. абстинент — Абстине́нт. Непитущий. О. Бриндзан, парох з Мамаївці Нових, підніс справу поборюваня п'яньства і домагав ся строгого переведеня замкненя коршем в неділі і сьвята. Українська літературна мова на Буковині
  4. абстинент — абстине́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. абстинент — абстине́нт стримана, поміркована людина (ст): Всі спортовці були абстинентами: не пили, не курили й вели моральне життя (Цимбала) Лексикон львівський: поважно і на жарт