абстинентка

АБСТИНЕ́НТКА, и, ж., книжн.

Жін. до абстине́нт.

Від потрясінь дня Аліса зовсім забула, що вона абстинентка і що спирт був прихований зовсім для інших цілей (із журн.);

– То я ж не курю – абстинентка! (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me