абстинентка
АБСТИНЕ́НТКА, и, ж., книжн.
Жін. до абстине́нт.
Від потрясінь дня Аліса зовсім забула, що вона абстинентка і що спирт був прихований зовсім для інших цілей (із журн.);
– То я ж не курю – абстинентка! (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me