аклямация

Акляма́ция. Одностайне обрання без спеціального голосування. Отворив збори п. надучит[еля] Ельсгольц, до презідиї покликано через аклямацию на предсідателя п. нач[альника] гром[ади] з Селєтина Ігнатюка (Б., 1907, 46, 1)

// пол. aklamacja — акламація, wybrany przez aclamacje — одноголосно вибраний, aklamować, заст. — оголошувати когось обраним (без голосування), голосно виявляти свою згоду, схвалювати.