аклямований

Аклямо́ваний. Обраний одностайно. Аклямований зборами, заявив п. Василько готовість обняти однодушно препоручений йому мандат (Б., 1907, 44, 1)

// пол. aklamować, заст. -оголошувати когось обраним (без голосування), голосно виявляти свою згоду, схвалювати; див. іще аклямация.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me