апробата

Апроба́та Апробація. Перша руска читанка для 2. и 3. року школьного, составлена А. Киршовичемь и учителями Н. Шкурганомь и Е.А. Поповичемь, одержала вже апробату в ц. к. министерѣ и появить ся небавомь (Б., 1886, рекл.)

// пол. aprobata — апробація, схвалення, aprobować — апробувати, схвалювати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апробата — Апроба́та: — схвалення [46-2,XIX] Але для подрібного оброблення плану такого сполучення треба много часу, а крім того потребував би такий план отримати апробату сойму [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. апробата — -и, ж., зах. Те саме, що апробація. Великий тлумачний словник сучасної мови