аранжер

Аранже́р, частіше — експр. Організатор, розпорядник, людина, яка влаштовує вистави, гастролі, організовує інші форми, вияви громадського життя. На віче явило ся зо 500 осіб, між ними 5 аранжерів віча (Б., 1899, 35, 3); Ледво кількох хрунів стояло по стороні “русскихь аранжеровь” сего віча (Б., 1899, 35, 3); Всі аранжери повинні числити ся з тим, що мають права жадати участи тільки тих, для кого їхні вистави специяльно призначені і відповідні (Б., 1909, 55, 3); Аранжерам сего віча був з порученя кацапского штабу, який в самім Сереті становлять судовий ад'юнкт Могильницкий і ґімн[азійний] проф. Тофан, писарина Шилипюк (Б., 1907, 91, 2)

// пол. aranżer — 1) організатор, розпорядник, 2) оранжувальник, 3) заст. розпорядник танців, aranżować — 1) влаштовувати, організовувати, 2) муз. оранжувати; порівн. аранжер, фр. -1) людина, що уряджає забави, танці, 2) в ширшому значенні — організатор (уїдливо) (СЧС, 44); див. іще аранжованє, аранжувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аранжер — Аранже́р: — організатор, ініціатор [46-1,46-2] — розпорядник, керівник [18;35] — той, хто щось організовує, влаштовує, організатор [44-1] — той, що влаштовує щось, організатор. [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. аранжер — Упорядник, див. організатор Словник чужослів Павло Штепа
  3. аранжер — -а, ч., зах. Упорядник. Великий тлумачний словник сучасної мови