артикул

Арти́кул1. Стаття. Ви, певно, маєте писанину “вступних артикулів ”, а я приходжу до Вас з Бог знає чим, важним і неважним (Коб., Листи, 30, 295); Посипали ся в дневниках артикули pro і contra, збирали ся збори і фахові анкети, які всесторонно обговорювали сю справу (Корд., 1904, 3)

// пол. artykuł — стаття, параграф; порівн. артикул, лат. -1) розділ у законі, договорі тощо, 2) військово-карний статут царя Петра 1, що мав силу до 1839 р., 3) у граматиці — родівник, 3) стаття (СЧС, 47).

Арти́кул2. Товар, предмет торгівлі, тип виробу. Між тим, коли вимоги на житє в краю з дня на день стають тяжші по причині дорожні, так що деякі живности, деякі артикули одіня і паливо побільшили ся в ціні подвійно[...], то винагорода учительства на Буковині застояла сянатімсаміммісци (Б., 1907, 74, 1); Доставці для буковиньского зв'язку урядників Мінцер і Шехтер поручають свій богато асортований склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з льодену, фільцу і плішу (Б., 1909, рекл); Артикули для саночників, артикули для подорожи (Б., 1909, рекл)

// пол. artykuł — товар, предмет торгівлі; див. артикул1.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артикул — арти́кул іменник чоловічого роду стаття; тип виробу артику́л іменник чоловічого роду рушничний прийом арх. Орфографічний словник української мови
  2. артикул — (в законі) стаття, параграф, розділ, пункт, точка. Словник синонімів Караванського
  3. артикул — (закон.) точка, розділ Словник чужослів Павло Штепа
  4. артикул — I арт`икул-а, ч. 1》 заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін. 2》 Тип виробу, товару. II артик`ул-у, ч., заст. Елемент вправи з рушницею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. артикул — АРТИ́КУЛ, а, ч. 1. заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження і т. ін. А Лев так далі мовив: – Слухайте ж, яка моя воля! Перший артикул нової конституції каже: “Всі звірі рівні перед правом, а право – то цар!” (І. Словник української мови у 20 томах
  6. артикул — артикул (артыкул) розділ, параграф, стаття, член, твір Словник застарілих та маловживаних слів
  7. артикул — арти́кул (від лат. articulus – член, розділ) 1. заст. Стаття, розділ або параграф закону, договору, розпорядження. 2. іст. Військовий статут, виданий Петром І. 3. Тип виробу, товару. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. артикул — Арти́кул, -лу, -лові, в -лі; -кули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. артикул — АРТИ́КУЛ, а, ч. 1. заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін. А Лев так далі мовив: — Слухайте ж, яка моя воля! Перший артикул нової конституції каже: "Всі звірі рівні перед правом, а право — то цар!" (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. артикул — рос. артикул (від латин. articulus- розділ, різновид) — узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні показники товару: шифр, тип, об'єм, призначення. Eкономічна енциклопедія
  11. артикул — Артику́л, -ла м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк. Словник української мови Грінченка