1. Словник української мови в 11 томах

артикул

АРТИ́КУЛ, а, ч.

1. заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін.

А Лев так далі мовив: — Слухайте ж, яка моя воля! Перший артикул нової конституції каже: "Всі звірі рівні перед правом, а право — то цар!" (Фр., III, 1950, 230);

— Пригадай, чому Львівське братство вписало в свій статут такі артикули (Тулуб, Людолови, І, 1957, 132).

2. Тип виробу, товару.

Херсонські ткачі почали освоювати новий артикул штапельної шотландки, яку назвали "південною" (Рад. Укр., 2.VI 1962, 3).

АРТИКУ́Л, у, ч., заст. Рушничний прийом.

Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати], Учить мушкетний артикул (Котл., І, 1952, 190);

Старанно виробляв Данько перед враженими баранами єфрейторські артикули (Гончар, Таврія.., 1957, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артикул — арти́кул іменник чоловічого роду стаття; тип виробу артику́л іменник чоловічого роду рушничний прийом арх. Орфографічний словник української мови
  2. артикул — Арти́кул1. Стаття. Ви, певно, маєте писанину “вступних артикулів ”, а я приходжу до Вас з Бог знає чим, важним і неважним (Коб., Листи, 30, 295); Посипали ся в дневниках артикули pro і contra, збирали ся збори і фахові анкети... Українська літературна мова на Буковині
  3. артикул — (в законі) стаття, параграф, розділ, пункт, точка. Словник синонімів Караванського
  4. артикул — (закон.) точка, розділ Словник чужослів Павло Штепа
  5. артикул — I арт`икул-а, ч. 1》 заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін. 2》 Тип виробу, товару. II артик`ул-у, ч., заст. Елемент вправи з рушницею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. артикул — АРТИ́КУЛ, а, ч. 1. заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження і т. ін. А Лев так далі мовив: – Слухайте ж, яка моя воля! Перший артикул нової конституції каже: “Всі звірі рівні перед правом, а право – то цар!” (І. Словник української мови у 20 томах
  7. артикул — артикул (артыкул) розділ, параграф, стаття, член, твір Словник застарілих та маловживаних слів
  8. артикул — арти́кул (від лат. articulus – член, розділ) 1. заст. Стаття, розділ або параграф закону, договору, розпорядження. 2. іст. Військовий статут, виданий Петром І. 3. Тип виробу, товару. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. артикул — Арти́кул, -лу, -лові, в -лі; -кули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. артикул — рос. артикул (від латин. articulus- розділ, різновид) — узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні показники товару: шифр, тип, об'єм, призначення. Eкономічна енциклопедія
  11. артикул — Артику́л, -ла м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк. Словник української мови Грінченка