артикль

АРТИ́КЛЬ, я, ч., грам. Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності.

Означений артикль уживається, коли йде мова про якийсь певний, відомий предмет або особу (Сл. лінгв. терм., 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артикль — арти́кль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. артикль — (грам.) член Словник чужослів Павло Штепа
  3. артикль — -я, ч., лінгв. Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності. Означений артикль. Неозначений артикль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. артикль — АРТИ́КЛЬ, я, ч., лінгв. Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності. Означений артикль уживається, коли йде мова про якийсь певний, відомий предмет або особу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. артикль — арти́кль (франц. article, від лат. articulus – член) службове слово, вживане в деяких мовах для вираження роду, означеності чи неозначеності іменника. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. артикль — Граматичний елемент, що виступає у мові у вигляді службового слова або афікса і служить для вираження категорії означеності-неозначеності (ск. англ. the, a) та категорії роду (нім. der, die, das). Універсальний словник-енциклопедія