ас

Ас. Туз (картярський термін). Ще малим хлопцем приглядав ся я не раз, як моя покійна тітка клала кабалу, та з того часу затямив я собі, що дама або король кер означає особу, для котрої кладе ся кабалу і що почавши від сеї карти числить ся до сім вправо і вліво; що дама треф означає бабу-пльоткарку, ас каро лист, десятка каро гроші, і на тім кінчились мої кабалярскі відомости (І. Матієв, Б., 1895, 17, 1)

// пол. as — 1) туз (одна з гральних карт); 2) ас — майстер своєї справи; нім. das As -1) ас, майстер своєї справи, 2) туз (у картах); порівн. ас, лат. -1) староримська дрібна монета = 12 унцій, 2) найстарша гральна карта — туз (СЧС, 49).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ас — I (лат. as) грошова одиниця Стародавнього Риму. II (франц. as – туз, переносно – майстер своєї справи) 1. Льотчик-винищувач вищого класу, майстер повітряного бою. 2. Командир підводного човна, що затопив кілька суден противника. 3. Переносно – визначний майстер своєї справи. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. ас — АС, а, ч. 1. Льотчик-винищувач, який відзначається високою майстерністю. Льотчик кріпкий був. Ас! (Остап Вишня). 2. перен. Людина, яка досягла високої майстерності у якій-небудь справі. Якось виступали у нашому цеху аси художньої інтелігенції. Словник української мови у 20 томах
  3. ас — див. умілий Словник синонімів Вусика
  4. ас — (повітряний) видатний пілот <�летун, літун>; П. майстер свого діла, знавець. Словник синонімів Караванського
  5. ас — АС, а, ч., розм. Льотчик-винищувач, який відзначається літальною і бойовою майстерністю. Льотчик кріпкий був. Ас! (Вишня, І, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах
  6. ас — ас іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  7. ас — ас карт.туз (ст): Ми грали по черзі. Перший грав Цєпа. Він програв. Тоді Клюс на хвилину відвернувся позад себе, а я підігнув ріжок одної карти. Тої карти, що була ас (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ас — -а, ч., розм. 1》 Льотчик-винищувач, який відзначається літальною і бойовою майстерністю. 2》 перен. Про великого майстра своєї справи. 3》 Туз. Великий тлумачний словник сучасної мови