ас

Значення в інших словниках

1. ас — Ас. Туз (картярський термін). Ще малим хлопцем приглядав ся я не раз, як моя покійна тітка клала кабалу, та з того часу затямив я собі, що дама або король кер означає особу... Українська літературна мова на Буковині
2. ас — (повітряний) видатний пілот <�летун, літун>; П. майстер свого діла, знавець. Словник синонімів Караванського
3. ас — -а, ч., розм. 1》 Льотчик-винищувач, який відзначається літальною і бойовою майстерністю. 2》 перен. Про великого майстра своєї справи. 3》 Туз. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ас — АС, а, ч. 1. Льотчик-винищувач, який відзначається високою майстерністю. Льотчик кріпкий був. Ас! (Остап Вишня). 2. перен. Людина, яка досягла високої майстерності у якій-небудь справі. Якось виступали у нашому цеху аси художньої інтелігенції. Словник української мови у 20 томах
5. ас — ас карт.туз (ст): Ми грали по черзі. Перший грав Цєпа. Він програв. Тоді Клюс на хвилину відвернувся позад себе, а я підігнув ріжок одної карти. Тої карти, що була ас (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. ас — див. умілий Словник синонімів Вусика
7. ас — I (лат. as) грошова одиниця Стародавнього Риму. II (франц. as – туз, переносно – майстер своєї справи) 1. Льотчик-винищувач вищого класу, майстер повітряного бою. 2. Командир підводного човна, що затопив кілька суден противника. 3. Переносно – визначний майстер своєї справи. Словник іншомовних слів Мельничука
8. ас — АС, а, ч., розм. Льотчик-винищувач, який відзначається літальною і бойовою майстерністю. Льотчик кріпкий був. Ас! (Вишня, І, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах