1. Українська літературна мова на Буковині

афера

Афе́ра.

1. Справа. Під якими обставинами приходить ся їм [недержавним народам Угорщини] бороти ся за найелементарнійші справи, про се наглядно свідчить афера румуньского посла Вайди, якого — попросту сказавши — викинули з салі парляментарних засідань, бо він, мовляв, образив мадярску націю (Б., 1907, 70, 2); Загальні збори із 18. ІІІ 1907 констатують потребу відлученя теольогічного факультету від університету, а в знаній афері Вармунда в 1908 році товариство солідарно заявило ся за страйком на університеті (Сімович, 1908, 531).

2. Шахрайський вчинок. Навіть “Kurjer Lwowski" (ч. 310) характеризує загально повиборчу галицку дебату в парляменті як скандальну для Поляків аферу і признає, що в тій справі побідила не справедливість і не рація, але дуже сумнівний хешефт і “тхіряча політика нечистої совісти" (Б., 1907, 74, 1)

// пол. afera — 1) афера, темна справа, 2) заст. справа; нім. die Affäre — (неприємна) справа, афера; порівн. афера, фр. -ризикована, непевна справа, 2) шахрайство (СЧС, 54).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афера — афе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. афера — див. АВАНТУРА; небезпечна афера, о. заміноване поле. Словник синонімів Караванського
  3. афера — Шахрайство, ошуканство, злочин, змова, див. обман Словник чужослів Павло Штепа
  4. афера — -и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. афера — АФЕ́РА, и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Є тільки один вихід. Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу (І. Кулик); Фінансова афера. Словник української мови у 20 томах
  6. афера — афе́ра (від франц. affaire – справа) шахрайський вчинок, шахрайство. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. афера — ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст. Словник синонімів української мови
  8. афера — Афе́ра, -ри, -рі; афе́ри, афе́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. афера — АФЕ́РА, и, ж. Ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство. Є тільки один вихід. Щоб хтось із жертв Кемпбелових заскаржив цього шахрая за аферу (Кулик, Записки консула, 1958, 196). Словник української мови в 11 томах
  10. афера — рос. афера (фр. affaire — справа) — шахрайський вчинок. Eкономічна енциклопедія