баштінаш

Ба́штіна́ш. Корінний мешканець, краянин. Цікаво доводить Воронка, що не румунізация, яка запанувала на поли церковнім, винна тому, що так мало Русинів вступає на теольоґію. Він виводить се зовсім після згаданого вже памфлету “Ce kateva cuvinte”, що гіперпродукция волоских сьвящеників виходить із економічної, етичної і культурної висшости волоских баштінашів супроти „руских зайдів “ (Б., 1899, 4, 1)

// рум. báştinǎ — 1) походження, рід; 2) вітчизна, батьківщина; de báştinǎ — корінний, місцевий, тутешній.