1. Українська літературна мова на Буковині

безнастанний

Безнаста́нний. Безперервний, безупинний. В середній Европі панують безнастанні сніжні бурі, що в многих околицях здержали правильний рух поїздів (Б., 1895, 6, 4).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнастанний — безнаста́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безнастанний — Ненастанний, повсякчасний, безупинний, БЕЗПЕРЕРВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безнастанний — -а, -е. Який ніколи не припиняється, невідомо, коли закінчиться; повсякчасний, безупинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безнастанний — БЕЗНАСТА́ННИЙ, а, е. Який ніколи не припиняється, невідомо, коли закінчиться; повсякчасний, безупинний. – Чому ти так побіліла, коли невинна? – Чому? Мабуть, тому, що я слаба, що безнастанна боротьба з вами нищить мої сили (О. Словник української мови у 20 томах
  5. безнастанний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  6. безнастанний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  7. безнастанний — Безнаста́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безнастанний — БЕЗНАСТА́ННИЙ, а, е. Який ніколи не припиняється, невідомо, коли закінчиться; повсякчасний, безупинний. — Чому ти так побіліла, коли невинна? — Чому? Мабуть, тому, що я слаба, що безнастанна боротьба з вами нищить мої сили (Коб. Словник української мови в 11 томах