безличність

Безли́чність. Безсоромність, нахабство. Але подивляти треба ту їх цинічну безличність в юдженю Росиїпротив нас, в доносах на чесних людий (Б., 1895, 16, 21); Далі має сей фанатик безличність писати, що не Волохи ворогують супроти мови рускої, а навиворіт. Чи не сам Воронка написав брошуру “Cateva cuvinte ”, де в нечувано простацкий спосіб нападає на руску мову? Тенор сеї брошури, а єго — однаково культурний (Б., 1899, 3, 1).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безличність — Безсоромність, нахабство [II] — нахабність, безсоромність [VI] — нахабність [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. безличність — безли́чність іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. безличність — БЕЗЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., діал. Абстр. ім. до безли́чний. [Пан:] Дивіться, пане суддя, що за безличність! (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. безличність — БЕЗЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., діал. Абстр. ім. до безли́чний. [Пан:] Дивіться, пане суддя, що за безличність! (Март., Тв., 1954, 90). Словник української мови в 11 томах