безхосенно

Безхосе́нно. Присл. до [*безхосенний] — без доброго наслідку, без користі. І от я звертаюся до Вас, високоповажаний пане, з просьбою уділити мені впливу Вашої високоповажаної, загально так почитуваної особи і звернутись до [секційного шефа], щоб був ласкавий зайнятись моєю справою остільки, щоб вона: 1) пішла скорше, як можливо, ще сього року, 2) щоб моя просьба о уділенє самої стипендії не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247).