безуслівно
Безуслі́вно. Безумовно. Саме слово правди зможе богато в боротьбі з бріхнею, але ще більше вчинить дпо, і то діло не тільки на користь загалу, але й у справах личних поодиноких людий. Тому безуслівно конечно, щоби наші діячі по селах займали ся якнайусерднійше й личними справами люду (Б., 1907, 78, 2)
// рос. безусловно — безумовно.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me