беренлянд

Бе́ренля́нд, експр. Дикий, нецивілізований край. Від довшого часу сліджу що діє ся в тій ославленій Галичині, і признаю ся Вам, що так гарно з організованої банди опришків для виборчих розбоїв, як в Галичині, мабуть, нема на цілім сьвіті. Се, що нам щоденна преса подає, не може нам дати докладного образу того, що діє ся в тім нещаснім беренлянді (Б., 1907, 62, 3)

// порівн. нім. der Bär — ведмідь, das Land — країна, земля, das Bärenland — дикий (буквально — ведмежий) край, [порівн. з іншим контекстом: Здаєть ся, німецке виховане у школах і загальна ґерманізация в краю, хоч і приносили те добро, що “медведі ” з Буковини пізнавали німецку культуру, не одушевляли наших людей до праці для свого народу так, як би можна по тій культурі сподівати ся (О. Маковей, Б., 1909, 10, 1) ].

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me