бесідницкий
Бесі́дницкий. Прикм. від бесідник, бесідниця. В своїй основі релігійна натура, належить він по своїм переконаним до рішучо вільнодумного напряму. З цілої промови видно його визначний бесідницкий дар (Товариш, 1908, 175).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me