1. Українська літературна мова на Буковині

бесідниця

Бесідниця. Форма жін. роду до бесідник. Я не бесідниця, не управлена в тім, і не знаю основи красномовства — і тому простіть, що хоч не многими словами, а все-таки на часок займу Вашу увагу (Коб., Слова..., 301)

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бесідниця — бе́сі́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бесідниця — -і. Жін. до бесідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бесідниця — БЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до бе́сі́дник 1. Моя бесідниця часто торкала мене за плече (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. бесідниця — БЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до бе́сі́дник 1. Моя бесідниця часто торкала мене за плече (Л. Укр., III, 1952, 598). Словник української мови в 11 томах