бесідниця

бе́сідниця

-і.

Жін. до бесідник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бесідниця — бе́сі́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бесідниця — Бесідниця. Форма жін. роду до бесідник. Я не бесідниця, не управлена в тім, і не знаю основи красномовства — і тому простіть, що хоч не многими словами, а все-таки на часок займу Вашу увагу (Коб., Слова..., 301) Українська літературна мова на Буковині
  3. бесідниця — БЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до бе́сі́дник 1. Моя бесідниця часто торкала мене за плече (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. бесідниця — БЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до бе́сі́дник 1. Моя бесідниця часто торкала мене за плече (Л. Укр., III, 1952, 598). Словник української мови в 11 томах