бештано
Бе́штано. Критиковано. Єсли б за те, що не дам нічого до календаря, “гніванось” або “бештано”, то бороніть мене, бо я справді не можу — а може, і я стану Вам колись у пригоді! (Коб., Листи, 26, 288)
// пол. besztać — сварити, виповідати, докоряти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me