бештано

Бе́штано. Критиковано. Єсли б за те, що не дам нічого до календаря, “гніванось” або “бештано”, то бороніть мене, бо я справді не можу — а може, і я стану Вам колись у пригоді! (Коб., Листи, 26, 288)

// пол. besztać — сварити, виповідати, докоряти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me