1. Українська літературна мова на Буковині

бештати

Бе́штати. Критикувати, докоряти. Бегитасте мене за “Лілії”. Але пригадайте собі. [...] Будьте ласкаві, об ясніть мені тепер, хто ті, тепер нікому на Божому світі не відомі, глупі і незрозумілі “Акорди” переложив? На якого біса було їх перекладати? Тогди треба було мені їх назад відіслати і сказати: “Жінко Божа! Не пиши таких дурниць, бо ніхто се ані не розуміє, ані за 5 років розуміти не буде! ” (Коб., Слово..., 284)

// пол. besztać — сварити, виповідати, докоряти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бештати — бе́штати дієслово недоконаного виду лаяти діал. Орфографічний словник української мови
  2. бештати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Ганити, лаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бештати — БЕ́ШТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Ганити, лаяти. Не вважає архірей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  4. бештати — бе́штати робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити (м, ср, ст): Господи милосердний! Так вона мене вчора бештала за спізнення на роботу, що нині я вже прийшла перша і чіпенію так від самого ранку (Авторка)||галюкати, гепати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бештати — див. дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  6. бештати — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. бештати — Бе́штати, -таю, -таєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бештати — БЕ́ШТАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Ганити, лаяти. Не вважає архірей. Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (Рудан., Тв., 1956, 151). Словник української мови в 11 томах
  9. бештати — Бештати, -таю, -єш гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158. Словник української мови Грінченка