1. Українська літературна мова на Буковині

блискавичний

Блискави́чний. Швидкий (про поїзд). Блискавичні поїзди будуть заведені від 1. мая між Віднем і Львовом (Б., 1895, 15, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блискавичний — блискави́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блискавичний — -а, -е. 1》 Прикм. до блискавка 1). Блискавичне сяйво. 2》 Швидкий, як блискавка. Блискавична швидкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блискавичний — БЛИСКАВИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бли́скавка 1. Блискавичне сяйво. 2. Швидкий, як блискавка. Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (В. Собко); Напад був блискавичний (В. Кучер); Духовна кар'єра вихованця Добромильського монастиря... Словник української мови у 20 томах
  4. блискавичний — ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо — який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. блискавичний — Блискави́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. блискавичний — БЛИСКАВИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бли́скавка 1. Блискавичне сяйво. 2. Швидкий, як блискавка. Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (Собко, Зор. крила, 1950, 52); Напад був блискавичний (Кучер, Чорноморці, 1956, 314); Блискавична швидкість. Словник української мови в 11 томах
  7. блискавичний — Блискавичний, -а, -е Молнійный, подобный молніи. Блискавичне сяєво. К. Хи. 129. Словник української мови Грінченка