блуд

Блуд. Помилка. Отже, тут є той другий блуд, котрого ти, розумієть ся, не бачив. Ти не бачив, що той стосунок, в який ти хотів вступити, попросту був би став для тебе понижаючий, а для неї смішний, для обоїхже вас утяжливий (Галіп, 104); “Ваша високість, битва під Кустоцою буде сьвітлим приміром в умієтности війни, але — вибачайте мені мою сміливість — Ви зробили одну таки помилку”. Слухачі остовпіли, але Архікнязь осьміхнув ся і сказав; „Молодий друже, ми не лише один блуд зробили, а більше; але Бог нам простив і наші хоругви побідили“ (Б., 1895, 18, 4); Помалу зміняє ся думка і про “Буковину” — і то на користь сї, хоч, звістно, она свої блуди має (Маковей, Листи, 547); Бараболю до садженя вибирає ся середну, красну. Садженя бараболі, дуже дрібно краяної або дрібної, є великим блудом і причиняє ся до того, що бараболя вироджує ся (Товариш, 1908, 248); Щодо моєї рукописі, то прошу ласкаво лиш переписувати і орфографічні похибки справляти або, може, як де якийсь одинокий блуд, зле сказане слово, що надто впадає в око, то также прошу поправити (Коб., Листи, 206, 643); Через таке скорочення [викладу] не знаю, чи все буде Тобі ясно. А потім я машиною скандально переписав. Тьма-тьменна блудів! (Арт., 27.V.1934);

● Впроваджувати в блуд — вводити в оману Тому треба дуже уважати, аби замовити правдивий мій препарат, бо підроблень є багато, які Публику в блуд впроваджують, суть вужитю і виманюють від Публики багато гроша (Товариш, 1908, рекл.)

// пол. błąd — помилка, wprowadzić w błąd — ввести в оману

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блуд — Блуд: — омана [33] — помилка [50;IV-VII,X;XX] Пані хотіли взятися до такої переробки, то я міг би взяти на себе перегляд тексту і поправлення язика, який справді в друкованім разить масою блудів і друкарських, і авторських [XX] — помилка; неправильна, помилкова дія, думка [1] Словник з творів Івана Франка
  2. блуд — блуд 1 іменник чоловічого роду розпуста блуд 2 іменник чоловічого роду помилка діал. Орфографічний словник української мови
  3. блуд — I -у, ч., заст. Статева розпуста. II -у, ч., діал. 1》 Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. 2》 Блукання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блуд — 1. помилка, похибка, хибка 2. перелюб Словник чужослів Павло Штепа
  5. блуд — БЛУД¹, у, ч. 1. заст. Статева розпуста. А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крові, й задушенини, та від блуду (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  6. блуд — блуд помилка (ср, ст): Переписувала наша Ромця вправу з мови та стільки блудів наробила, шо я мало а́так серця не дістала (Авторка)||бик, кікс Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. блуд — Заблудив до кума в комору. Закрався до кума в комору, щоб обікрасти. Сам блудить, а других судить. Сам грішить, а другим докоряє. Три дні блуди, а дурня дороги не питай. Бо дурень може справити на таку дорогу, що й життям заплатиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. блуд — див. розпуста Словник синонімів Вусика
  9. блуд — В демонологічних уявленнях українців злий дух або лиха сила, що зводить людей з дороги, змушує блукати до повного знесилення на одному місці, заводить в болото або пастку. Розсіюється з першим криком півня. Універсальний словник-енциклопедія
  10. блуд — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
  11. блуд — БЛУД¹, у, ч., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Л. Укр., III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Скл., Святослав, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах
  12. блуд — Блуд, -ду м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. Словник української мови Грінченка