блуд
БЛУД¹, у, ч.
1. заст. Статева розпуста.
А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крові, й задушенини, та від блуду (Біблія. Пер. І. Огієнка);
[Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка);
Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (С. Скляренко).
2. бібл. Невірність Богу, порушення Його заповідей і повелінь.
Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога (Біблія. Пер. І. Огієнка).
БЛУД², у, ч.
1. заст., діал. Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка.
І кожний блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко);
Вони [пуристи] раді-радісінькі, коли можуть .. поначеркувати синім олівцем по кільканадцять блудів язикових [мовних] (І. Франко);
Будуть обмани, будуть зради, запроданство, дипломатичний блуд і безліч подій у жорстокому 44-му році (О. Довженко).
2. діал. Блукання.
Загубився в лісі Параскеви, зіштовхнула вона з стежки в блуд, втретє прокляв нічку празникову, тільки раптом вибився на брук (із журн.).
БЛУД³, а, ч., фольк.
1. Дух, що символізує зло, яке, згідно з легендою, не встигло долетіти з неба до землі і зависло в повітрі.
Блуд має здатність перевтілюватися з птаха у чоловіка, кота, собаку, світло тощо (з наук.-попул. літ.).
2. Лісовий дух, котрий збиває з дороги подорожніх та змушує їх блукати по лісу.
У карпатських горах блуд оселився давно – іще в ті часи, коли скелі з моря росли (із журн.).
Значення в інших словниках
- блуд — Блуд: — омана [33] — помилка [50;IV-VII,X;XX] Пані хотіли взятися до такої переробки, то я міг би взяти на себе перегляд тексту і поправлення язика, який справді в друкованім разить масою блудів і друкарських, і авторських [XX] — помилка; неправильна, помилкова дія, думка [1] Словник з творів Івана Франка
- блуд — блуд 1 іменник чоловічого роду розпуста блуд 2 іменник чоловічого роду помилка діал. Орфографічний словник української мови
- блуд — Блуд. Помилка. Отже, тут є той другий блуд, котрого ти, розумієть ся, не бачив. Ти не бачив, що той стосунок, в який ти хотів вступити, попросту був би став для тебе понижаючий, а для неї смішний, для обоїхже вас утяжливий (Галіп, 104)... Українська літературна мова на Буковині
- блуд — I -у, ч., заст. Статева розпуста. II -у, ч., діал. 1》 Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. 2》 Блукання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блуд — 1. помилка, похибка, хибка 2. перелюб Словник чужослів Павло Штепа
- блуд — блуд помилка (ср, ст): Переписувала наша Ромця вправу з мови та стільки блудів наробила, шо я мало а́так серця не дістала (Авторка)||бик, кікс Лексикон львівський: поважно і на жарт
- блуд — Заблудив до кума в комору. Закрався до кума в комору, щоб обікрасти. Сам блудить, а других судить. Сам грішить, а другим докоряє. Три дні блуди, а дурня дороги не питай. Бо дурень може справити на таку дорогу, що й життям заплатиш. Приповідки або українсько-народня філософія
- блуд — див. розпуста Словник синонімів Вусика
- блуд — В демонологічних уявленнях українців злий дух або лиха сила, що зводить людей з дороги, змушує блукати до повного знесилення на одному місці, заводить в болото або пастку. Розсіюється з першим криком півня. Універсальний словник-енциклопедія
- блуд — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
- блуд — БЛУД¹, у, ч., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Л. Укр., III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Скл., Святослав, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах
- блуд — Блуд, -ду м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. Словник української мови Грінченка