1. Словник української мови Грінченка

блуд

Блуд, -ду

м.

1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 913.

2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61.

3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27, 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. ІІІ. 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блуд — Блуд: — омана [33] — помилка [50;IV-VII,X;XX] Пані хотіли взятися до такої переробки, то я міг би взяти на себе перегляд тексту і поправлення язика, який справді в друкованім разить масою блудів і друкарських, і авторських [XX] — помилка; неправильна, помилкова дія, думка [1] Словник з творів Івана Франка
  2. блуд — блуд 1 іменник чоловічого роду розпуста блуд 2 іменник чоловічого роду помилка діал. Орфографічний словник української мови
  3. блуд — Блуд. Помилка. Отже, тут є той другий блуд, котрого ти, розумієть ся, не бачив. Ти не бачив, що той стосунок, в який ти хотів вступити, попросту був би став для тебе понижаючий, а для неї смішний, для обоїхже вас утяжливий (Галіп, 104)... Українська літературна мова на Буковині
  4. блуд — I -у, ч., заст. Статева розпуста. II -у, ч., діал. 1》 Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. 2》 Блукання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. блуд — 1. помилка, похибка, хибка 2. перелюб Словник чужослів Павло Штепа
  6. блуд — БЛУД¹, у, ч. 1. заст. Статева розпуста. А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крові, й задушенини, та від блуду (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. блуд — блуд помилка (ср, ст): Переписувала наша Ромця вправу з мови та стільки блудів наробила, шо я мало а́так серця не дістала (Авторка)||бик, кікс Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. блуд — Заблудив до кума в комору. Закрався до кума в комору, щоб обікрасти. Сам блудить, а других судить. Сам грішить, а другим докоряє. Три дні блуди, а дурня дороги не питай. Бо дурень може справити на таку дорогу, що й життям заплатиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. блуд — див. розпуста Словник синонімів Вусика
  10. блуд — В демонологічних уявленнях українців злий дух або лиха сила, що зводить людей з дороги, змушує блукати до повного знесилення на одному місці, заводить в болото або пастку. Розсіюється з першим криком півня. Універсальний словник-енциклопедія
  11. блуд — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
  12. блуд — БЛУД¹, у, ч., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Л. Укр., III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Скл., Святослав, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах