блудець
Блудець, -дця
м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блудець — -дця, ч., зах. Той, хто заблукав. Великий тлумачний словник сучасної мови