блудець

Блудець, -дця

м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блудець — -дця, ч., зах. Той, хто заблукав. Великий тлумачний словник сучасної мови