блудець

блуде́ць

-дця, ч., зах.

Той, хто заблукав.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блудець — Блудець, -дця м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419. Словник української мови Грінченка