1. Словник синонімів української мови

блуд

РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). — Тисячу разів гірша розпуста є між багачами, між панами, але ми не бачимо її, вона прикрита шовками, заслонена завісами (Мирослав Ірчан); Заробітків нема, а грошики пропили, чорт-ма, от вони, нічого робить, і схиляються на усяке самовольне розпутство (О. Стороженко); Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (з журналу); — Ні, доню, не йди, бо там наймають у строк, — раяла Горпина, — а в строку дівчата до розпусту всякого доходять (Л. Яновська); Хоч і бачив Чіпка таке безпутство — часом робилося йому противне таке життя й таке товариство — та заллє очі — мовчить (Панас Мирний); Сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала: він тепер соромився свого давнього безпуття (Панас Мирний); — Хто там повірить, що там склалось, рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (С. Скляренко); Вони зробили гріх, блудство (Словник Б. Грінченка).

ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері — жодної похибки" (С. Журахович); — Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); — Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (І. Волошин). — Пор. 1. недо́гляд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блуд — Блуд: — омана [33] — помилка [50;IV-VII,X;XX] Пані хотіли взятися до такої переробки, то я міг би взяти на себе перегляд тексту і поправлення язика, який справді в друкованім разить масою блудів і друкарських, і авторських [XX] — помилка; неправильна, помилкова дія, думка [1] Словник з творів Івана Франка
  2. блуд — блуд 1 іменник чоловічого роду розпуста блуд 2 іменник чоловічого роду помилка діал. Орфографічний словник української мови
  3. блуд — Блуд. Помилка. Отже, тут є той другий блуд, котрого ти, розумієть ся, не бачив. Ти не бачив, що той стосунок, в який ти хотів вступити, попросту був би став для тебе понижаючий, а для неї смішний, для обоїхже вас утяжливий (Галіп, 104)... Українська літературна мова на Буковині
  4. блуд — I -у, ч., заст. Статева розпуста. II -у, ч., діал. 1》 Неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. 2》 Блукання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. блуд — 1. помилка, похибка, хибка 2. перелюб Словник чужослів Павло Штепа
  6. блуд — БЛУД¹, у, ч. 1. заст. Статева розпуста. А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крові, й задушенини, та від блуду (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. блуд — блуд помилка (ср, ст): Переписувала наша Ромця вправу з мови та стільки блудів наробила, шо я мало а́так серця не дістала (Авторка)||бик, кікс Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. блуд — Заблудив до кума в комору. Закрався до кума в комору, щоб обікрасти. Сам блудить, а других судить. Сам грішить, а другим докоряє. Три дні блуди, а дурня дороги не питай. Бо дурень може справити на таку дорогу, що й життям заплатиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. блуд — див. розпуста Словник синонімів Вусика
  10. блуд — В демонологічних уявленнях українців злий дух або лиха сила, що зводить людей з дороги, змушує блукати до повного знесилення на одному місці, заводить в болото або пастку. Розсіюється з першим криком півня. Універсальний словник-енциклопедія
  11. блуд — БЛУД¹, у, ч., заст. Статева розпуста. [Годвінсон:] Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Л. Укр., III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Скл., Святослав, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах
  12. блуд — Блуд, -ду м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. Словник української мови Грінченка