1. Українська літературна мова на Буковині

блудний

Блу́дний. Хибний.

● Блудне колесо — хибне коло. Береть ся засновками такі вискази, в змісті яких містить ся останній висновок (вислід). A доказує ся черезB, а B через A. Сю хибу називаємо блудним колесом (circulus vitiosus) (Кан, Дидактика, 49)

// пол. błędne (zaczarowane) koło — хибне коло.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блудний — блу́дний 1 прикметник той, що блукає; помилковий блу́дний 2 прикметник розпусний рідко Орфографічний словник української мови
  2. блудний — (вчинками) блудливий, розпусний, розпутній; (шлях) помилковий, хибний; (вогник) мандрівний, блудящий; (нерв) бездомний; З. П. кочовий, обходисвітній. . Словник синонімів Караванського
  3. блудний — I -а, -е. 1》 Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудний син — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блудний — БЛУ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце свого перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий – Ось що враз задумав він (І. Словник української мови у 20 томах
  5. блудний — блу́дний син, книжн. Той, хто повертається з каяттям, визнанням своїх провин. Вона прийме його і його покуту.. І він .. Яким він вернеться? Блудним сином... Та на се ж треба вже нелюдського терпіння (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. блудний — РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ розм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм., БЕЗПУ́ТНИЙ розм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙ заст., БЛУДЛИ́ВИЙ заст. (пов'язаний з статевою розпустою). Аксак.. Словник синонімів української мови
  7. блудний — БЛУ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він (Фр., XII, 1953, 114). ◊ Блу́дний син, заст. Словник української мови в 11 томах
  8. блудний — Блудний, -а, -е 1) Заблудшій, блудный. Блудна вівця. Фр. Пр. 62. Вернися, дівко блудна, додому. Чуб. V. 394. 2) блудна дорога. Не та дорога, какой нужно. блудними дорогами пішов. Сбился съ пути (нравственно). Фр. Пр. 62. Словник української мови Грінченка