борба

Борба́.

1. Боротьба. Майже в кождім соймі обговорювали ся справи народні і вела ся борба межи поодинокими народностями і партиями (Б., 1895, 6, 3); І як же при такій борбі з язиковими трудностями виглядає властива ціль науки грецкої мови в ґімназиї: пізнане духа і культури клясичної старини (Корд., 1904, 11-12); Поділ Австриї на так звані коронні краї дає у привілейованим народам можливість гнобити иньші народи: ся борба продовжас ся далі і з своєї сторони ділає на центральну власть і центральний парлямент, які все більше підпадають під вплив сеї борби і заражують ся нею (Б., 1907, 60, 1); Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренції, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є жертвами борби і звичайно найгірший, а не найліпший виходить побідником з тої борби (Товариш, 1908, 176).

2. мн. Бої, змагання. Послідної неділі розпочато наново в Німе в старім римскім амфітеатрі борби з биками (Б., 1895, 17, 4)

// рос. борьба — боротьба.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me