бульва
Бу́льва. Бульба, коренеплід. Средство, зване Франкка Енрільо, витворюване фаховим способом з краєвих продуктів збіжевих і бульв. Скушавши єго, тяжко повірити, що нема в нім ні дрібки зернистої кави, так подібним є єго смак до смаку кавового (Календар, 1908, рекл.)
// пол. bulwa — 1) земляна груша, 2) бульба, коренеплід.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me