бумель

Бу́мель. Гультяйство, прогулянка без мети. Отся зависимість законодатної праці в Австриї від дражливости национальних чи радше шовіністичних почувань, від бумлю німецких студентів в Празі або від ческого поданя в суді, стає дійсно нестерпна (Б., 1909, 25, 1)

// нім. der Bummel — розм. прогулянка, прогул; bummeln — гуляти, тинятися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me