бурш
Бурш.
1. Денщик, хлопець-солдат для доручень. А Николайка знали ви? Ви його знали! І він радо йшов до війська, а що з ним сталося? Він був буршем в одного лейтенанта [...] Робив лад у хаті, щоб усе стояло на місці, як пан любив, бо він був чемний хлопець і лейтенант його любив (Коб., Земля, 311).
2. Член німецького студентського товариства. “-Ото, коби сі хлопці колись хотіли пристати до нас! — думав він. Під тим “до нас“ розумів він нечисленну, веселу громадку студентів, котра жила після статутів давних воївничих німецких буршів і носила навіть осібну назву Карпатия. — Ми би з сими хлопцями верховодили в місті! — думав Корчевич і з любов’ю придивив ся на свою широченну, барвисту "карпатянську ” шапку та й почув, як в єго жилах заграв карпатянський патріотизм. — Най живе Карпатия!” (Галіп, 68-69)
// нім. der Bursche — парубок, хлопець; порівн. бурш, нім. -“назва студента- націоналіста в Німеччині, що належить до якоїсь корпорації — буршеншафту (СЧС, 79).
Значення в інших словниках
- бурш — Бурш: — студент-корпорант [41] Словник з творів Івана Франка
- бурш — бурш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бурш — -а, ч. У Німеччині – назва студента, який належить до однієї зі студентських корпорацій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурш — БУРШ, а, ч., іст. У Німеччині – студент, який належав до однієї зі студентських корпорацій. [Лікар:] Ще в мене був один товариш, чистий німецький бурш (Леся Українка); – Чорт йому.., оцьому дурному буршеві, котрий тут невідомо звідки взявся (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- бурш — бурш член товариства студентів вищих шкіл (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бурш — (від нім. Bursch – парубок) у Німеччині прізвисько студента-старшокурсника, що належить до однієї з студентських корпорацій. Словник іншомовних слів Мельничука
- бурш — БУРШ, а, ч. У Німеччині — назва студента, який належить до однієї з студентських корпорацій. [Лікар:] Ще в мене був один товариш, чистий німецький бурш (Л. Укр., ІI, 1951, 36); — Чорт йому.., оцьому дурному буршеві, котрий тут невідомо звідки взявся (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469). Словник української мови в 11 томах