1. Українська літературна мова на Буковині

великість

Великі́сть. Велич. А'то не дужий на таку манію великости, тому простити треба всякі нісенітниці (Б., 1895, 12, 1)

// пол. wielkość — 1) величина, 2) велич.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великість — вели́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. великість — -кості, ж. Абстр. ім. до великий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великість — ВЕЛИ́КІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до вели́кий 1, 3–6. – Я набираюсь сили і великості іхтіозавра (І. Нечуй-Левицький); – Не лякаймось великості праці, не жахаймось важкої дороги! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. великість — див. величина Словник синонімів Вусика
  5. великість — ВЕ́ЛИЧ (сукупність видатних рис людини, які вражають силою прояву в праці, творчості, почуттях і т. ін.), ВЕЛИ́КІСТЬ. Велич людини полягає в тому, що вона в будь-яких історичних умовах.. Словник синонімів української мови
  6. великість — ВЕЛИ́КІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до вели́кий 1,3-6. — Я набираюсь сили і великості іхтіозавра (Н.-Лев., IV, 1956, 271); Цегляно-червоні комини предивної великості знімалися з землі і викидали чорні хмари диму (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. великість — Великість, -кости ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество. Словник української мови Грінченка