великість
ВЕЛИ́КІСТЬ, кості, ж.
Абстр. ім. до вели́кий 1, 3–6.
– Я набираюсь сили і великості іхтіозавра (І. Нечуй-Левицький);
– Не лякаймось великості праці, не жахаймось важкої дороги! (М. Коцюбинський);
Цегляно-червоні комини предивної великості знімалися з землі і викидали чорні хмари диму (О. Кобилянська);
– Я трудився для Батьківщини у великий час з великими людьми і частку їх великості прийняв на себе (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великість — вели́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- великість — Великі́сть. Велич. А'то не дужий на таку манію великости, тому простити треба всякі нісенітниці (Б., 1895, 12, 1) // пол. wielkość — 1) величина, 2) велич. Українська літературна мова на Буковині
- великість — -кості, ж. Абстр. ім. до великий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великість — див. величина Словник синонімів Вусика
- великість — ВЕ́ЛИЧ (сукупність видатних рис людини, які вражають силою прояву в праці, творчості, почуттях і т. ін.), ВЕЛИ́КІСТЬ. Велич людини полягає в тому, що вона в будь-яких історичних умовах.. Словник синонімів української мови
- великість — ВЕЛИ́КІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до вели́кий 1,3-6. — Я набираюсь сили і великості іхтіозавра (Н.-Лев., IV, 1956, 271); Цегляно-червоні комини предивної великості знімалися з землі і викидали чорні хмари диму (Коб. Словник української мови в 11 томах
- великість — Великість, -кости ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество. Словник української мови Грінченка