1. Словник української мови у 20 томах

великуватий

ВЕЛИКУВА́ТИЙ, а, е.

Який трохи перевищує потрібний розмір.

– Чобіт у мене немає .. – То півлиха. Візьмеш мої, у мене є зайві про запас. Великуваті трохи будуть, але для зими не страшно (С. Добровольський);

Вони [шкарпетки] великуваті, не тримаються, все сповзають на черевики (В. Земляк);

Шапка була гарна, але великувата (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великуватий — великува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великуватий — -а, -е. Який трохи перевищує звичайний розмір, потрібну міру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великуватий — див. Великий Словник синонімів Вусика
  4. великуватий — ВЕЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайний розмір, потрібну міру. — Чобіт у мене немає.. — То півлиха. Візьмеш мої, у мене є зайві про запас. Великуваті трохи будуть, але для зими не страшно (Добр., Очак. розмир, 1965, 181). Словник української мови в 11 томах