взір

Взір. Приклад, зразок. Політична праця сих послів не могла, отже, бути взором для нашої політики, котру ми вже від 10 літ одностайно, ясно, сміло і, можна сказати, із желізною консеквенциєю, заступаємо (Б., 1895, 8, 1)

// пол. wzór — 1) приклад, зразок, взірець, модель, 2) малюнок

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взір — взір іменник чоловічого роду візерунок; зовнішній вигляд рідко Орфографічний словник української мови
  2. взір — Зразок, взірець, приклад; У ФР. кшталт, копил, манір. Словник синонімів Караванського
  3. взір — (узір), взору, ч., рідко. 1》 Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. На взір — а) на вигляд, як видно зовні; б) як зразок кого-, чого-небудь. 2》 Те, що намальоване або вишите; візерунок. 3》 діал. Зір, погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взір — ВЗІР (УЗІ́Р), взо́ру, ч., рідко. 1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Як узір хороший у сіна – зелене, то й сіно в ціні (Сл. Гр.); // Зразок кого-, чого-небудь. В тоті [ті] часи батько Мартовича був взором порядного, непідкупного громадянина (В. Словник української мови у 20 томах
  5. взір — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  6. взір — Взір, взо́ру; взіре́ць, -рця́; -рці́, -рці́в (зразок), але узі́р, узо́ру; узо́ри, -рів; узіре́ць (візерунок) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. взір — ВЗІР (УЗІ́Р), взо́ру. ч., рідко. 1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні (Сл. Гр.); // Зразок кого-, чого-небудь. В тоті часи батько Мартовича був взором порядного, непідкупного громадянина (Стеф. Словник української мови в 11 томах